Вельш-коргі пемброк і вельш-коргі кардиган — дві самостійні породи, а не різновиди однієї. Вони походять із різних графств Уельсу: Пембрукширу й Кардиганширу. Гірські райони ускладнювали контакти між місцевими популяціями собак, тому породи розвивалися відокремлено й набули власних особливостей зовнішності.
Розмір і будова. Кардиган зазвичай виглядає більшим і масивнішим за пемброка.
Шерсть і забарвлення. У кардигана щільна шерсть; трапляються руді, тигрові, триколірні та мармурові забарвлення з білими відмітинами. Для пемброка характерні руді й триколірні забарвлення, часто з білими ділянками на шиї, грудях і лапах.
Вуха. У кардигана вуха більші, з округлішими кінчиками. У пемброка вони менші.
Хвіст. Кардиган має довгий хвіст. Пемброки можуть народжуватися як із довгим хвостом, так і з вродженою короткохвостістю. Не варто плутати природно короткий хвіст із купірованим: історично хвости пемброків також купірували.
Характер. Кардиганів часто описують як стриманіших і спостережливіших, пемброків — як відкритіших та активніших. Проте характер кожного собаки індивідуальний.
Обидві породи належать до пастуших собак. У минулому їх цінували насамперед за робочі якості, тому зовнішність могла помітно змінюватися з часом. Сучасні стандарти закріпили відмінності, що допомагають відрізняти пемброка від кардигана.
Походження коргі оточене різними гіпотезами. Припущення про спорідненість з іншими породами нерідко ґрунтуються лише на зовнішній схожості. Наприклад, кардиганів іноді пов’язують із таксоподібними собаками, але така версія сама по собі не доводить їхнього походження.
За тривалу історію місцеві собаки могли схрещуватися з тваринами, яких привозили на Британські острови. Точно відновити всі етапи цього процесу складно, тому гіпотези про давнє походження порід не слід подавати як установлені факти.
